Майстер-клас Супрун Т.А.

Із життя літературної студії "Пролісок" (керівник - Супрун Т.А., літстудійці - наші гімназисти)

Позакласний захід із літератури рідного краю

Тема: Література рідного краю. Михайло Михайлович Ткач «Гірка ягода калини»

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях М. Ткача; опрацювати ідейно-художній зміст повісті «Гірка ягода калини», з’ясувати її тематичне спрямування та проблематику;

розвивати критичне мислення, творчі здібності, культуру зв’язного мовлення, уяву, уміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки;

виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до митців слова.

Форма проведення: засідання літературної студії

Обладнання: виставка творів Михайла Ткача, фотоілюстрації рідного міста, дидактичний матеріал, презентація, музичний супровід.

ХІД ЗАХОДУ

М. Ткач – майстер української прози.

Роман Кухарчук

І. Організаційна частина

(Звучить тиха лірична мелодія)

1. Слово вчителя (Слайд 1)

Сьогодні в нас незвичайне засідання, сьогодні в нас – подорож, подорож чарівною країною Художнього Слова. Ми будемо мандрувати літературними стежками землі, оспіваної сотнями поколінь, що народила та виростила талановитих людей, творців краси та мистецтва. З роси й води черпали вони снагу та силу, немов вростали корінням у рідну землю й розстилали красу свого таланту, що розквітав на славу землі, що дала їм життя… Вони віддали Батьківщині все: і талант, і душу, і любов. Це люди, відомі далеко за межами Чернігівщини, але їхні постаті, безперечно, попри все, навічно належать історії. Наші письменники-земляки складають красу та гордість рідного краю, тому гімназійні засідання літературної студії «Пролісок» не могли залишити поза увагою людей, які творять нашу історію.

ІІ. Евокація.

1.     Бесіда (Слайд 2)

-         Пригадайте, кого з письменників і поетів рідного краю ви знаєте?

-         Хто з митців відвідував гімназійні засідання літературної студії «Пролісок»?

-         Чим запам’яталися вам ці зустрічі?

-         Подивіться уважного на нашого гостя, на слайд. Чи впізнаєте ви цього чоловіка? (Слайд 3)

-         Що вам уже відомо про М. Ткача?

2.     Робота з епіграфом.

ІІІ. Оголошення теми та мети заходу. Мотивація навчальної діяльності.

1.     Слово вчителя.

Наше засідання, як ви вже зрозуміли, буде присвячене літературі рідного краю. Подорожуючи, будемо говорити про творчість Михася Ткача, зокрема, його твір «Гірка ягода калини».

2. «Дерево очікувань» (Робота в групах)

У вас на партах знаходяться листочки, на яких треба написати мету та завдання, які ви ставите перед собою на цьому занятті (метод «Мозковий штурм»).

Підсумовуючи ваші записи, зауважуємо, що сьогодні ми більш детально ознайомимося з життєвим і творчим шляхом нашого земляка, дізнаємося цікаві факти його біографії, поділимося враженнями від зустрічей, проаналізуємо твір «Гірка ягода калини» і, найголовніше, отримаємо чимало позитивних емоцій від заняття, переконуючись у правдивості слів Романа Кухарука.

І\/. Побудова знань

1.     Слово вчителя.

Щоб зрозуміти почуття, переживання митця, необхідно ближче познайомитися з його життям, бо творчість будь-якого письменника невіддільна від його особистого життя. Безперечно, найбільш правдиво та відверто розповісти про свої життєві дороги зможе лише сам письменник. Тож робимо першу зупинку – «Біографічну» (Слайд 4). До слова запрошуємо Михайла Михайловича Ткача.

2.     Розповідь автора про своє життя (Слайди 5-6).

3.     Слово вчителя.

Саме 19 день вересня подарував нам чудовий скарб – творчість Михайла Ткача. Тож пропоную зробити наступну зупинку – «Критичну» (Слайд 7).

(Удома учні виконували випереджальне завдання: користуючись додатковою літературою, періодикою, знайти вислови видатних науковців-літературознавців про творчість М. М. Ткача)

4.     Виступи учнів

5.     Слово вчителя.

Оскільки Михайло Михайлович неодноразово відвідував засідання нашої літературної студії, то учні високого рівня підготували відгуки на тему «Мій Михайло Ткач». Тож надаємо слово вам, літстудійці.

6.     Виступи учнів.

7.     Слово вчителя.

Саме таким ми знаємо Михайла Михайловича, письменника, що є не байдужим до проблем сучасного життя.

У нашому класі є учениця, яка пише наукову роботу за творчістю Михайла Ткача, досліджуючи тематичне розмаїття його прози. Тож на її запрошення зробімо третю зупинку, що має назву «Проблемно-тематична» (Слайд 8). Для нашої зустрічі Олена підготувала невеликий виступ – «Проблема села очима Михайла Ткача».

8. Доповідь учениці.

Одним із творів, що зображує життя селян, є повість «Гірка ягода калини». Події твору відбуваються на Чернігівщині, у селі Снов’янка, а головними героями є звичайна сільська молодь.

\/. Осмислення знань, умінь

1.     Слово вчителя.

Пропоную зробити зупинку під назвою «Дослідницька» (Слайд 9).

Клас поділено на групи:

І. Літстудійці (учні високого рівня).

ІІ. Літературознавці (учні середнього рівня).

ІІІ. Літературні критики (учні достатнього рівня).

Окрему групу становлять журналісти, які будуть працювати за методом «Запитай у автора», таким чином, готуючи питання до інтерв’ю.

Вам необхідно виконати наступні завдання:

Група «Літстудійці»: Висловіть свої враження від прочитаного твору шляхом складання сенкану або акровірша.

Група «Літературознавці»: Визначте жанрову приналежність твору, тематику та ідейне спрямування.

Група «Літературні критики»: Подумати над запитаннями:

1)      Чим характерні образи Данила та Софії?

2)      Чому між молодими людьми не було порозуміння?

3)      Чи підтримуєте ви поведінку головних героїв?

У своїх відповідях учні кожної групи використовують метод «Прес».

Прошу звернути увагу, що, крім дидактичного матеріалу, деякі учні мають позначку, яка відповідає кольору капелюшка.

2. Відповіді учнів.

3. Бесіда з учнями.

Опрацювавши твір, визначте основні проблеми, що піднімає автор, проаналізуйте їх («Коло ідей»).

У яких творах української чи зарубіжної літератури ми можемо побачити подібну проблематику?

А тепер звернімо увагу на журналістів, які братимуть інтерв’ю у Михайла Ткача.

4. Бесіда з М. М. Ткачем.

5. Слово вчителя (Слайд 10).

Саме ці правічні джерела людського духу, про які ми щойно з вами говорили, і становлять основу творчості М. Ткача, а саме: любов до природи, біль за кожну «покалічену душу», закоханість у природу рідного краю, заперечення нещирості, повага до трудівників села.

Творчість письменника навіть у похмурі для України часи була «світлим дивом», «багряними громами», пробуджувала в спраглих душах читачів світле почуття любові до рідного краю.

\/І. Рефлексія

Зараз звернімо увагу на тих учнів, які працювали над завданнями, відповідно до кольору капелюшків («Незакінчене речення»).

Білий капелюшок

Я досяг успіху, тому що…

Я практикував у навиках…

Чорний капелюшок

Мені заважало…

Червоний капелюшок

Мені найбільше сподобалось…

Упродовж уроку в мене був настрій…

Синій капелюшок

Тема твору, проблеми, порушені автором, є актуальними…

Цей урок був для нас важливим…

Жовтий капелюшок

Позитивним було те, що…

Зелений капелюшок

Власна творчість

Зараз прошу всіх звернути увагу на ученицю, яка працювала над зеленим капелюшком, тобто, виконувала творче завдання

У супроводі ліричної музики учениця зачитує власну поезію

\/ІІ. Підбиття підсумків заходу. Оголошення результатів навчальної діяльності. Домашнє завдання

1.     Високий рівень – скласти власний варіант закінчення повісті.

2.     Достатній рівень – скласти цитатний план характеристики головних героїв.

Література

1.     Кузьменко В. Світ правди й краси: До 70-річчя від дня народження М. Ткача: Літературно-критичний нарис / В. Кузьменко. – К.: Видавництво КСУ, 2007. – 96с.

2.     Савенок В. Співець поліського мела: Михась Ткачу – 60! / В. Савенок // Просвіта. – 1997. – 20 вересня.

3.     Соломко А. За покликом душі: Михасю Ткачу – 60! / А. Соломко // Гарт. – 1997. – 19 вересня.

4.     Ткач М. Гірка ягода калини: Повісь. Оповідання / М. Ткач. – Чернігів: літературна спілка «Чернігів», 1996. – 95с.

Творчість учнів - Акровірші

Булат Аліна, 10-А клас

Завітали в нашу хату

Новорічні дивні свята!

Обережно й без вагання

Всі виконують бажання!

Ми чекали й дочекались.

Ми раділи і сміялись!

Рік новий дарує людям

Обіцянку: чудо буде!

Коло вашого порога

Обереги… Воля Бога…

Минають біди нехай вашого порога!

Дем’яненко Анна, 10-А клас

Зима до нас уже прийшла,

Ми двері радо відчинили.

Метелицю з собою привела,

А ми й її теж щиро стріли!

Творчість учнів - Зимові сенкани

Пилипенко Катерина, 10-А клас

Зима.

Сніжна, холодна.

Радує, дарує, поспішає.

Радісна мить у житті.

Чародійка.

Сніжинка.

Срібляста, пухнаста.

Кружляє, виграє, прикрашає.

Сніжинка витанцьовує над землею.

Балерина.

Мороз.

Сердитий, тріскучий.

Чіпляється, пече, щипає.

Мороз намалював цікаві візерунки.

Художник.

Іній.

Незвичайний, яскравий.

З’являється, іскриться, летить.

Іній укрив усе навкруги.

Диво.

Зима.

Чарівна, морозна.

Завітала, засипала, скувала.
Можна милуватися сніговими самоцвітами.

Чарівниця.

Ялинка.

Новорічна, струнка.

Веселить, дарує, зачаровує.

На свято прикрашена іграшками.

Доброзичливість.

Несвітайло Катерина, 10-А клас

Новий рік.

Веселий, сімейний.

Чарує, поглинає, єднає.

Приносить радість дорослим і малим.

Свято.

Зима.

Чарівна, білосніжна.

Надихає, дарує, замітає.

Зима – найчарівніша пора року.

Диво.

Халілова Валерія, 10-А клас

Новий рік.

Чарівний, очікуваний.

Дивує, веселить, єднає.

Приносить щастя й подарунки.

Свято.

Туз Дарина, 10-А клас

Зима.

Морозна, сніжна.

Захоплює, грає, бентежить.

Зима пише чарівну казку.

Непередбачуваність.

Гавриш Анна, 10-А клас

Сніг.

Легкий, пухнастий.

Кружляє, падає, летить.

Дарує радість усім дітям.

Щастя.

Дем’яненко Анна, 10-А клас

Зима.

Мальовнича, морозна.

Чарує, захоплює, сніжить.

Вступає в права гордовита.

Королева.

Словник методів і прийомів критичного мислення

1. "Асоціативний кущ" - на дошці малюється сонечко: коло з необхідною кількістю промінців. У середині вчитель записує аналізоване поняття, після чого учні добирають і записують на кінцях промінців характеристики цього поняття.

2. "Гронування" - обирається ключове поняття, термін. До нього добираються слова за певними зв'язками чи асоціаціями.

3. "Запитай у автора" - учні складають перелік запитань до автора за прочитаним твором, а потім стараються віднайти на них відповіді.

4. "ЗХД" ("Знаю - хочу дізнатися - дізнався") - для втілення цього прийому складається таблиця, яка містить три відповідні стовпчики. Перші два стовпчики ("Знаю" і "Хочу дізнатися") учні заповнюють на початку уроку (етапи актуалізації та мотивації), останній - вкінці на етапі рефлексії.

5. "Діаграма Ейлера-Вена" - цей навчальний метод учить порівнювати - проблеми твору, біографії письменників, літературних героїв тощо. Для його втілення на дошці креслимо два кола, які б перетиналися, утворюючи спільну середину. У перше і друге кола записуємо ту інформацію, яка є різною для аналізованих понять, у середину записуємо все, що є для них обох спільним.

6. "Кубування" - метод навчання, суть якого полягає у 6 різнотипних запитаннях із теми, які б різносторонньо розкривали її сутність:
     1) Опиши це.
     2) Порівняй це.
     3) Добери асоціації.
     4) Проаналізуй це.
     5) Як це використати.
     6) Які це має "плюси" та "мінуси".

7. Методика взаємних запитань - учень готує запитання з певної теми, які потім ставить до всього класу, або конкретному учневі.


8. "Мікрофон" - відповідь-узагальнення (обмежена часом) усіх пристуніх у класі. Висловлються лише той, хто тримає в руках "мікрофон" (можна використати будь-яку інші річ).

9. "Мозковий штурм" - метод опитування, за якого всі відповіді учнів є прийнятними.

10. "Незакінчене речення" - учні по черзі продовжують сказане вчителем речення. Зокрема, такий метод використовується на етапі евокації, щоб прокоментувати епіграф або цитату, чи рефлексії - з метою узагальнення інформації.

11. "Прес" - сприяє чіткому та логічному формулюванню думок, що особливо необхідно для підготовки до ЗНО. Відповідь учнів будується за схемою:
     1) Власна позиція: "Я вважаю, що...", "На мою думку..."
     2) Аргументація: "тому, що...". "..., бо..."
     3) Приклад: "Наприклад..."
     4) Висновки: "Таким чином...", "Отже..."

12. "Сенкан" - п'ятрядковий неримований вірш, що має таку схему:
  - 1 рядок: 1 слово-тема (іменник).
  - 2 рядок: 2 прикметники (ознака).
  - 3 рядок: 3 дієслова (пов'язана з темою активність).
  - 4 рядок: фраза з 4 слів (розуміння теми, ставлення до неї).
  - 5 рядок: слово-висновок (іменник, синонім або висновок до теми).

Вислови відомих людей про критичне мислення

"Виховуючи критично грамотну особистість, яка буде здатна діяти у спільноті як мисляча людина, ми зробимо крок на шляху до створення демократичної держави" (К.Мередіт, Д.Стіл).

 

"Демократія в новому тисячолітті залежатиме від виховання критично мислячих людей, які можуть оцінити минуле і сучасне, щоб передбачити майбутнє" (Говард Мулд).

 

"Критичне мислення - це мислення про мислення, коли ви мислите задля того, щоб удосконалити мислення" (Ричард Паул).

 

"Критичне мислення -  це складний процес, що починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення" ( Шарко В.Д.).

 

"Мислення не існує поза контекстом. Тому відокремлення його від  загального шкільного навчального плану або щоденного життя є далеко не кращим шляхом опанування критичного мислення" (Джині Стіл, Курт Мередіт).

 

"Критичний тип мислення застосовують при вирішенні задач, формуванні висновків, можливостей оцінки та прийнятті рішень" (Євдокимов В., Олейник Т.).

Утілення методів критичного мислення в навчальний процес

Система уроків за творчістю Ольги Кобилянської в технології критичного мислення (10 клас)

Урок №1

Тема: Ольга Кобилянська. Життя і творчість письменниці

Мета: ознайомити учнів із особливостями життєвого та творчого шляху Ольги Кобилянської, з’ясувати роль письменниці в розвитку української літератури;

розвивати творчі здібності, критичне мислення, увагу, культуру усного мовлення;

виховувати учня як свідомого громадянина.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет письменниці, виставка творів, висловлювання видатних особистостей про Ольгу Кобилянську та її творчість, диск із кінофільмом «Ольга Кобилянська»

ХІД УРОКУ

Ольга Кобилянська була великою письменницею,

бо час нічого не заподіяв її творам,

а тільки утвердив їх у нашому народі.

Василь Земляк

І. Організаційний момент.

ІІ. Евокація.

1. Бесіда.

-   Хто з митців, після вивчення їх творів, запам’ятався? Чому? (Відповідь побудувати, використовуючи метод «Прес»).

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя

Ольга Кобилянська належить до тих митців, хто своєю творчістю ввійшов в історію вітчизняної белетристики назавжди.

Сучасне літературознавство справедливо відводить їй місце одного з перших українських авторів-модерністів, художні здобутки якого засвідчили європейський рівень української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття.

За горде серце її називали гірської орлицею, за яскраву метафоричність торів – пишною трояндою в саду української літератури. Сама ж письменниця називала себе скромно й просто – «робітницею свого народу», бо понад 55 років життя присвятила творчості.

Тож сьогодні на уроці ми ознайомимося з особливостями життєвого та творчого шляху буковинської письменниці Ольги Кобилянської (Метод «Дерево очікувань»).

І\/. Побудова знань

1. Слово вчителя

Розпочнемо вивчення життєтворчості Ольги Кобилянської рядками з поезії Ольги Кобилянської:

Є народження й смерть –

Два стовпи на межі,

А між ними події одвічні:

Варіації стріч, і розлук, і жоржин,

Варіанти падінь і величчя.

Знайомство з особистістю Ольги Кобилянської ми проведемо у формі дослідницько-пошукової роботи. Сторінка за сторінкою згадаємо «події одвічні», які відбувалися в житті видатної письменниці.

2. Перегляд уривків з кінофільму «Ольга Кобилянська»

3. Робота в групах

(Клас поділено на творчі групи, які отримали випереджувальні завдання)

Група 1. Проаналізувати витоки творчого таланту письменниці.

Група 2. Дослідити творчий доробок Ольги Кобилянської.

Група 3. Узяти уявне інтерв’ю в письменниці.

Група 4. Створити психологічний портрет письменниці.

4.     Презентація результатів дослідницької роботи груп.

5. Гронування «Ольга Кобилянська в українській літературі»

\/. Рефлексія

-         Сенкан «Ольга Кобилянська»

-         Виділення ключових слів, словосполучень із уроку

-         Есе (пояснення епіграфу до уроку)

\/І. Підсумки уроку. Оголошення оцінок і їх обґрунтування

1.     Прочитати повість «Земля»

2.     Повторити біографію письменниці

Високий рівень – скласти паспорт Ольги Кобилянської

3.     Індивідуальні завдання:

3.1) життєва основа повісті «Земля», історія її написання;

3.2) трансформація біблійного міфу про Каїна та Авеля в художньому світі повісті.

Урок №2

Тема: Соціально-психологічна повість «Земля». Глибоке психологічне трактування вічних проблем: людини й землі, злочину та кари на українському матеріалі

Мета: ознайомити учнів із змістом повісті, визначити тематичне та ідейне спрямування, проблематику твору;

розвивати критичне мислення, увагу, культуру усного мовлення, творчі здібності;

виховувати народну мораль, шанобливе ставлення до землі, повагу до хліборобської праці.

Тип уроку: комплексного застосування умінь і навичок

Обладнання: текст повісті «Земля», висловлювання видатних людей про твір, ілюстрації до нього

ХІД УРОКУ

Се річ високої літературної

вартості, річ така, що зробила би

честь і не нашій літературі.

Гнат Хоткевич

                                                                           

І. Перевірка домашнього завдання

 - Зачитати паспорт письменниці.

 - Літературний волейбол (учні ставлять запитання один до одного за творчістю О. Кобилянської відповідно до свого рівня).

ІІ. Евокація

1. Слово вчителя.

Кожна книга залишає в душі й серці читача глибокий слід. Вона – як мудрий співбесідник, якого, буває, зустрічаємо в житті й ніби відразу він стає тобі близьким. Та книга залишає в душі уважного читача зерна життєвої науки.

Так і Ольга Кобилянська наполегливо працювала на літературній ниві для того, аби реалістично відтворити на сторінках своїх творів життя на Буковині.

Найбільшим за обсягом і найкращим у її творчому доробку є, без сумніву, повість із селянського життя «Земля».

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Обговорення епіграфу, його коментар (метод «Прес»)

І\/. Побудова знань

1. Виступ учня-дослідника, обмін інформацією, здобутою в результаті пошукової роботи «Життєва основа повісті, історія її написання».

2. Робота в парах

Середній рівень – ідейно-тематичне спрямування твору.

Достатній рівень – проблематика повісті.

Високий рівень – сюжетно-композиційні особливості.

3. Презентація роботи пар, їх коментар

4. Проблемно-пошукове завдання

 - Доведіть, що в повісті «Земля» домінує християнсько-етична оцінка кровного переступу та його внутрішніх потаємних причин. («Мозковий штурм»)

5. Виступ учня-дослідника з доповіддю на тему: «Трансформація біблійного міфу про Каїна та Авеля в художньому світі повісті».

6.     «Запитайте в автора» (учні складають питання за текстом твору відповідно до теми уроку)

\/. Рефлексія

1. Інтерактивна гра «Мікрофон»

Тема залежності селянина від землі не нова в українській літературі. Не одне десятиріччя вона хвилює багатьох письменників. Але саме повість «Земля» спонукає до роздумів: чим же була земля для селянина? Спираючись на зміст твору та власні роздуми, дайте відповідь на питання. («Незакінчене речення»)

-         Я вважаю, що повість і сьогодні є актуальною, бо…

-         Твір спонукав мене замислитись над тим, що…

-         Із уроку я зробив (-ла) висновок, що…

\/І. Підсумки уроку. Оголошення та обґрунтування оцінок. Повідомлення домашнього заняття

1.      Високий рівень. Опрацювати критичну статтю Михайла Кудрявцева «Повість Ольги Кобилянської «Земля» в контексті літератури про злочин і кару: філософський аспект, виконати компаративний аналіз (Журнал «Українська мова і література в ЗОШ» - у шкільній бібліотеці).

2.      Достатній і середній рівні – скласти сенкан «Земля».

Урок №3

Тема: Образи повісті О. Кобилянської «Земля» Марійка та Івоніка – втілення цінностей народної моралі.

Мета: проаналізувати основні фактори характеротворення героїв, розкрити особливості змалювання образів;

розвивати критичне мислення, увагу, творчі здібності, навички роботи з текстом;

виховувати кращі моральні якості учнів, формувати світлі ідеали.

Тип уроку: комплексного застосування умінь і навичок

Обладнання: текст твору, ілюстрації до твору

ХІД УРОКУ

Повість «Земля», крім літературної

та мовної вартості, зберігатиме

тривале значення і як документ

способу мислення героїв, втілення

в них народної моралі.

Іван Франко

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Середній і достатній рівні – сенкани.

Високий рівень – компаративний аналіз творів.

2.     Усне рецензування відповіді.

ІІІ. Евокація

1.     Виділення з теми минулого уроку ключових слів.

2.     Слово вчителя.

Відповідаючи на питання: «У чому секрет популярності твору О. Кобилянської «Земля», напевне, наголосимо на тому, що цікавою і неповторною її робить манера викладу письменницею матеріалу, багатство мовних і лексичних засобів, а ще – герої, більшість із яких – духовно багаті й красиві, шляхетні та благородні. Дослідження образної системи твору, характеристика персонажів і буде темою нашого уроку.

І\/. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

1.     «Мозковий штурм» (визначення завдань, які учні ставлять собі на уроці).

\/. Побудова знань

1. Слово вчителя

Ольга Кобилянська у своїй повісті показує зв’язки селян із землею, а також взаємини між людьми, породжені такою прихильністю до землі. Розповідаючи про владу землі та наслідки, до яких вона може призвести, письменниця глибоко занурюється в психологію кожного персонажа твору, переконливо змальовуючи внутрішній світ, почування, прагнення, надії, радощі та горе. Проблему землі авторка насамперед піднімає в історії Івоніки та Марійки Федорчуків.

2. Робота в групах

Об’єднуємо клас у чотири групи. Перша та друга працюють над складанням характеристики образу Івоніки, третя та четверта – Марійки. Потім групи представляють результати своєї роботи. Група, що виступатиме другою, доповнює відповіді попередньої фактами та прикладами, які не були озвучені, але, на думку учнів, є важливими для розуміння характеру персонажа чи мотивів його вчинків.

(Для полегшення роботи групам пропонується скористатися схемами аналізу художніх образів)

СХЕМА АНАЛІЗУ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ

1.     Хто? Звідки? Якого роду? Чим займається?

2.     Чи є в нього прототип?

3.     Портрет героя (відповідність чи невідповідність зовнішності й внутрішнього світу).

4.     Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.

5.     Подача характеру героя (у розвитку чи епізодично).

6.     Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса си потворність, їх співвідношення в душі героя)

7.     Місце і роль персонажа в сюжеті.

8.     Мова як засіб самовираження персонажа.

9.     Ставлення до героя інших дійових осіб.

10.                                                                                                                                                                                                                                                                                 Ставлення автора до свого героя.

11.                                                                                                                                                                                                                                                                                 Пов’язані з цим героєм проблеми, які порушує автор. Чи актуальні вони сьогодні?

12.                                                                                                                                                                                                                                                                                 Моє сприйняття героя.

3. Аналіз виконаної роботи

Рівневі завдання

Достатній рівень. Складання цитатної таблиці (обрати 2 ключові цитати до образів Мрійки ат Івоніки, прокоментувати їх)

Образ Марійки		Образ Івоніки
Цитата	Коментар	Цитата	Коментар

Високий рівень. Кола Венна. Компаративний аналіз образів героїнь творів «Земля» та «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Марійки та Мотрі

Марійка                                                                        Мотря

Середній рівень. «Запитайте в автора» (відповідно до теми твору)

\/І. Рефлексія

Використовуючи метод «Прес», доведіть чи спростуйте твердження, що Івоніка та Марійка Федорчуки – втілення цінностей народної моралі.

Метод «Рюкзак». Заслуховування відповідей учнів

\/ІІ. Підсумки уроку. Оголошення оцінок та їх обґрунтування. Домашнє завдання

1.     Високий рівень. Скласти візитну картку героя (Івоніки або Марійки).

2.     Достатній і середній рівні. Скласти план за змістом статті «Івоніка, батько Авеля і Каїна» із журналу «Українська мова та література» (2008 рік, №9, сторінки 21-25), який ви знайдете у шкільній бібліотеці.

Урок №4

Тема: Михайло і Сава – протилежні психологічні типи. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстких обставинах тогочасного сільського життя. Сава і Рахіра – уособлення духовної деградації

Мета: схарактеризувати образи Михайла та Сави, Анни та Рахіри, визначити засоби творення образів цих персонажів;

розвивати навички аналізу образів, критичне мислення, увагу, уяву, уміння висловлювати власні судження, творчі здібності;

виховувати повагу до хліборобської праці, осудження злочину як протиправної, ворожої для людини та суспільства дії.

Тип уроку: комплексного застосування умінь і навичок.

Обладнання: текст повісті, портрет письменниці, ілюстрації до твору, мультимедійна презентація

ХІД УРОКУ

Бо ти на землі – людина.

В. Симоненко

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

-         Візитна картка героя.

-         Рецензування роботи (усно).

-         План статті.

ІІІ. Евокація

1.     Робота з епіграфом.(Слайд 2-3)

-         Як ви розумієте слова В. Симоненка?

-         Установіть зв’язок цих слів зі змістом повісті «Земля»? («Мозковий штурм»)

2.     Слово вчителя.

Твір художньої літератури пишеться й читається людиною. У центрі його уваги перебуває також людина з власною індивідуальністю – характером, проблемами, принципами, прагненнями тощо. Яскравим прикладом цього твердження є повість «Земля» - багатопроблемний твір, який художньо переконливо ілюструє нам загадковість і незбагненність людської натури, а наявність детективного сюжету, проникнення в психологію персонажів, багата й образна мова роблять його не тільки цікавим, а й естетично насиченим. Повість збагачує нас життєвим досвідом і вчить розуміти справжні морально-етичні цінності. І в цьому ми ще раз переконаємося сьогодні на уроці.

І\/. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів (Слайд 1)

1.     Метод «Прийняття рішень» (учні самостійно формулюють завдання, які ставлять перед собою на уроці).

\/. Побудова знань

1.     Слово вчителя

Як ми вже говорили, об’єктом дослідження письменниці в повісті «Земля» є серце людини. Цих сердець, характерів у творі багато, ми ж сьогодні розглянемо образи персонажів, зображенню яких Ольга Юліанівна Кобилянська приділила найбільше уваги. Це – бідна наймичка Анна, сини Івоніки Федорчука Михайло та Сава, а також їх далека родичка Рахіра.

2. Бесіда з учнями (Слайд 4)

-         Хто з персонажів вам найбільше запам’ятався?

-         Які роздуми та почуття викликав у вас цей герой?

-         Які риси характеру звернули на себе вашу увагу? Чим саме?

3. Робота в парах

1) Скласти порівняльну характеристику персонажів, використовуючи метод «Кола Венна»:

Варіант І. Михайла та Сави. (Слайд 5)

Варіант ІІ. Анни та Рахіри. (Слайд 6)

2)          Варіант ІІІ. Спростувати чи підтвердити думку, що Сава та Рахіра – уособлення духовної деградації (Метод «Прес») (Слайд 7)

2.     Аналіз виконаних завдань.

3. Творча лабораторія (Слайд 8).

Визначення композиційно-характеротворчого принципу.

(Сформулювавши відповідь, учні записують її в зошит. Обсяг – до 5 речень).

\/І. Рефлексія

Міні-дискусія за темою: «Які ж морально-етичні цінності ми можемо вважати справжніми?» (Слайд 9)

\/ІІ. Підсумки уроку. Оголошення оцінок, їх обґрунтування. Повідомлення домашнього завдання (Слайд 10)

1.     Скласти тези до теми: «Значення творчості Ольги Кобилянської».

2.     Творче завдання: Скласти поетичний твір або акровірш із елементами характеристики персонажа.